Дмитро Лазуткін: Не дозволяйте чужим пальцям залізти у вашу голову!

Український поет та журналіст Дмитро Лазуткін, переможець 1-го Відкритого Чемпіонату України зі слему та бронзовий призер Кубка Світу з кікбоксінгу і кік-джитсу, дав інтерв’ю сайту Громадської кампанії проти встановлення цензури в Україні «AMORAL.ORG.UA», та розповів про абсурдність цензури, головенство мистецтва та міцний російський бамбук.

Чи потребує захисту суспільна мораль? Хто і як, на Вашу думку, має її захищати?

Море або ріка здатні до самоочищення. Так само і у суспільство закладено цей механізм від початку. Ніщо так не шкодить гармонійному розвитку цивілізованої країни як цинічне і жорстоке викорінення явищ, котрі на певному історичному етапі здаються небезпечними через свою, нібито, «аморальність». Шовінізм моралістів гидкий вільній людині. Захищати мораль мають право хіба що релігійні громади – у формі рекомендацій і у межах власної пастви.


Комісія з питань захисту суспільної моралі нібито ліквідована, але закон, на підставі якого вона працювала продовжує діяти. Яки Ви бачите загрози у зв’язку з існуванням цього закону для українського суспільства взагалі та зокрема для громадянського суспільства?

Комісію ліквідовано. Це як на мене стратегічно правильний крок, котрий може сприяти розвитку толерантності у суспільстві. Існування ж такого закону в умовах сучасної України може породити спокусу використати його як прикриття каральних операцій.
Суспільство зашорене стереотипами і заангажоване фантомними субститутами справжньої сутності речей, що безумовно непокоїть тих кого обеззброїли репресивні механізми колективної совісті.


Як регулювання суспільної моралі тими методами, які використовуються в Україні впливає на український культурний процес?

Український культурний процес смокче російський бамбук.


Як сьогоднішня державна політика у сфері регулювання суспільної моралі впливає на формування суспільної свідомості українців?
Суспільство шукає порятунок у само цензурі. Це і не погано, і небезпечно водночас. Адже є слова за які треба нести відповідальність. Незалежно від того чи передбачено це державною політикою.


Як, на Вашу думку, існування цього закону та діяльність НЕК впливає на міжнародний авторитет України?

Не впевнений що за кордоном переймалися діяльністю НЕКу, або, взагалі, знали про його існування.


Чи можете Ви дати оцінку закону «Про захист суспільної моралі» та діяльності НЕК з точки зору стандартів прав людини?

Абсурд. Члени НЕКу – не можуть бути втіленням якогось абсолютного мистецького смаку. Жодна людина не має брати на себе відповідальність за формування стандартизованої моралі для всіх. Чиновники не гідні оцінювати твори мистецтва. Тому що мистецтво часто знаходиться на якісно іншому рівні відображення світу.


Що мають робити люди, які розуміють загрози, пов’язані з існуванням цього закону, для того, щоб змінити ситуацію? З яким закликом Ви хотіли б звернутися до цих людей?

Варто розуміти, що об’єктом маніпуляцій стати легше ніж потім позбутися маніпулятора.
Не дозволяйте чужим пальцям залізти у вашу голову.