Руслан Синельников: Чи вирішить велика Україна проблеми маленької української сім’ї?

В усі часи сім’я була і залишається найважливішим соціальним інститутом. Саме в лоні сім’ї з покоління в покоління передаються життєвий досвід та національні традиції, саме в сім’ї прививаються цінності та формується характер людини. Зміни, які відбуваються в сім’ї, впливають на її роль у суспільстві, на його розвиток. Тому кожна європейська держава зацікавлена у стійкій, духовно і морально здоровій сім’ї. З огляду на соціально-економічні проблеми в нашій країні, виникають запитання: «Чи українська держава зацікавлена у стійкій, духовно і морально здоровій сім’ї? За що відповідає Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту? За що і як відповідає державна влада країни взагалі?»

Ось останній звіт: 23 квітня 2009 року відбулося засідання колегії Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. Доповідаючи про реалізацію пріоритетів діяльності Міністерства у першому кварталі 2009 року, Юрій Павленко зазначив: "Протягом звітного періоду продовжується ефективна реалізація політики як в сфері фізичної культури та спорту, так і в сфері захисту прав дитини, молодіжній та сімейній сферах".
Кому потрібна ця маячня, хто в неї вірить?

Уже тривалий час поняття сім’ї в Україні пов’язане з цілою низкою серйозних проблем, розв’язання яких постійно відкладається державними чиновниками у довгий ящик. Як наслідок, демографічна ситуація в Україні стала просто загрозливою – смертність продовжує перевищувати народжуваність, пенсіонерів значно більше, ніж працездатного населення.

Сучасний етап розвитку деградуючого суспільства приніс революцію в сімейному житті, яка не лише докорінним чином змінила сім'ю і сімейні стосунки, але, на думку багатьох дослідників, поставила під сумнів саме існування сім'ї. Це зумовлене цілою низкою обставин економічного і культурного характеру:

• зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудову діяльність (а це викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури сімейних відносин, до змін традиційних функцій сім'ї, рівноправ'я з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками та майном сім'ї тощо. Недарма німецькому філософу Ф.Ніцше належать слова: «Коли чоловік і жінка стануть рівноправними, сім'я загине»);

• утворення двох центрів життя — праці і дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім'ї);

• еволюція поглядів на сексуальну мораль (або сексуальна революція з послабленням соціального контролю, зростанням анонімності сексуальної поведінки, збереженням секретності позашлюбних зв'язків, діяльністю широкої мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледве не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних чоловіків і жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної поведінки в бік пом'якшення традиційних уявлень про дозволене і недозволене тощо);

• винахід надійних контрацептивних засобів проти запліднення (вперше в історії людства за допомогою таких засобів вдалося відокремити сексуальність від зачаття).

Ці та інші причини викликали появу різного роду тенденцій розвитку сучасної сім'ї, які нині широко розповсюджені в Україні. До них належать:
• зростання розлучень (абсолютне і відносне);
• зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;
• зменшення середньої тривалості шлюбу;
• відтермінування часу вступу до шлюбу;
• проживання подружніх пар без оформлення шлюбу;
• зменшення розмірів сім'ї і народжуваності дітей з наступним постарінням населення та навіть його депопуляцією;
• збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюб;
• зменшення кількості повторних шлюбів тощо.

На сьогодні основними тенденціями, що підривають стабільність інституту сім’ї в Україні, а отже, і всього суспільства є низькі показники народжуваності, катастрофічне збільшення розлучень, збільшення випадків насилля в сім’ї, відсутність житла і неспроможність його придбати переважною більшістю громадян.

Також викликають занепокоєння проблеми, що призводять до дестабілізації інституту сім’ї в нашій державі, зокрема внутрішньо сімейні конфлікти, відстрочення народження дитини, відмови від народження другої-третьої дитини, безпліддя, різні епідемії...


Однією з найбільших проблем молодих сімей в Україні залишається відсутність власного житла. Невиправдано завищені ціни на житло, недоступність молодіжних кредитів для всіх охочих, необхідність віддавати переважну частину власних прибутків за оренду житла позбавляє молоді родини можливості створити повноцінну сім’ю і народити кілька дітей. Давня Русь-Україна славилась великими родинами - від шести і більше дітей. А тепер?

Серйозним випробуванням для українських сімей є проблема працевлаштування в Україні та низька заробітна плата, що змушує наших громадян шукати роботу за кордоном. Заробітчанство в Україні з соціальної проблеми переросло в національну, оскільки на заробітках за кордоном, за останніми даними, перебуває від 7 000 000 до 10 000 000 (мільйонів!) українців. А це розбиті сім’ї, покинуті напризволяще діти, загублені долі, знецінення праці, формування думки, зокрема у молодого покоління, про те, що достатній рівень життя можна забезпечити лише шляхом працевлаштування за кордоном. На жаль, зароблені таким шляхом гроші ніколи не замінять дітям батьків і матерів, найближчих людей, а сімейні цінності будуть втрачені назавжди!

За прогнозами наших оптимістів в XXI столітті ми досягнемо розвитку сім'ї як вільного союзу, заснованого на коханні, співробітництві, спільному веденні домашнього господарства і вихованні дітей...

І ми знаємо як цього досягти!
...для цього відбудеться багато змін: і свідомості, і взаємин, і еліти...