Модель державної молодіжної політики

Молодіжна політика є інструментом, що має забезпечити у комплексі стратегічного розвитку країни геополітичну конкурентоспроможність Української держави, а також розвиток місцевих громад та суспільства протягом наступних 10-15 років. Різноманітні дані аналізу та прогнозів середньо- та довгострокових тенденцій визначають, що найбільш важливими змінами майбутнього є перехід до самоорганізації суспільства. Самоорганізація громадян, їх об’єднань та бізнесу, їх взаємодія – мають стати основою суспільства майбутнього. Одночасно, традиційна система освіти та виховання молоді, як і державна молодіжна політика та громадські організації, не здійснювали цілеспрямованого виховання самостійної, відповідальної молоді та її підготовки до життя у самоорганізованому суспільстві. З іншого боку, увесь комплекс проблем та протиріч, із якими зіткнеться Україна у найближчі 10-15 років, формує достатньо жорсткий набір вимог до нових поколінь. Життя молодої людини у прогнозованих умовах не буде розвиватися прямолінійно, як послідовність простих переходів від загальної освіти до професійної, від освіти до праці, від життя у родинному домі до створення власної сім`ї. Нові умови потребуватимуть від кожної молодої людини та його сім`ї мобільності, пошуку нових нестандартних варіантів побудови власного життя. Пріоритетними мають стати такі напрямки молодіжної політики, реалізація котрих надасть молоді можливості для самостійного вирішення проблем, які виникають. Тільки такий підхід буде сприяти взаємоув’язуванню поліпшення якості життя переважної більшості молоді та розвитку країни в цілому.
Треба визначити, що ефективна практична реалізація може відбуватися як на всеукраїнському рівні, так і на рівні місцевих громад, що наближені до реальних потреб та участі молоді. Розбудова молодіжної політики «знизу до гори» має збалансувати державну політику та стати її пріоритетом.
Перш за все, необхідно радикально змінити традиційний підхід створення та спрямованості державних та реґіональних молодіжних програм, наслідки реалізації котрих протягом 20 років доводить їх недоцільність та неефективність. Замість відокремлення проблем молоді у міську\реґіональну\державну молодіжну програму, реалізація яких не призвела до вирішення жодної проблеми молоді, модель визначає за доцільне спрямувати зусилля на залучення молоді до вирішення проблем держави\місцевої громади. Ці проблеми визначаються у відповідних цільових або комплексних державних та місцевих програмах, а підтримки потребує саме життєздатна система залучення молоді до вирішення проблем громади. Це є метою системи державної молодіжної політики, яка складається з 4-х взаємозалежних систем, послідовна реалізація яких призводить до впровадження сучасної політики відносно молоді.
1. Система постійного громадянського представництва молоді на всеукраїнському та місцевому рівні.
2. Система залучення молоді до формування державної та регіональної політики, що впливає на її життя.
3. Система залучення молоді до безпосередньої реалізації державної та регіональної політики.
4. Система розвитку компетентності молоді у формуванні та реалізації державної та регіональної політики.
Перша система розкриває механізм забезпечення урахування думки молоді, її проблем та ініціатив при прийнятті рішень на державному та регіональному рівні, що впливають на її життя. Зокрема, перша система обґрунтовує та визначає основні принципи створення представницького органу молоді на державному рівні – Молодіжного Парламенту та Молодіжного Уряду, підсистему громадського інформування та організації ефективної системи зворотного зв’язку, компоненту «молодіжного парламентаризму», тобто процесу колегіальних обговорень при прийнятті рішень, що впливають на життя молоді, а також визначає обсяг матеріально-технічного забезпечення цієї діяльності.
Друга система визначає «законодавчу гілку», тобто повноваження та процедури впливу молоді на процес прийняття владних рішень. Ця система створена на чотирьох основних компонентах: аналіз проектів та вже прийнятих владних рішень, нормотворча ініціатива, партнерська участь у прийнятті рішень та громадський контроль.
Третя система визначає «виконавчу гілку», тобто систему поетапного залучення молоді до вирішення проблем від місцевої громади до всієї держави. Основні етапи: волонтерська програма» (перший досвід громадської участі), міні-гранти для ініціативних груп без статусу юридичної особи (перший досвід вирішення проблем однолітків), гранти на соціальне замовлення держави для громадських об’єднань (вирішення проблем місцевої громади). Використання сучасних механізмів, наприклад молодіжного банку, фондів розвитку громад та інше, надає можливість залучити широку громадськість до активної участі на ринку відповідних соціальних послуг.
Четверта (остання) система моделі забезпечує розвиток компетентності молоді щодо основ державного управління та місцевого самоврядування, молодіжної участі та використання можливостей системи. Ця система реалізується у трьох основних напрямках: 1) спеціальний учбовий курс для учнів загальноосвітніх установ із основ державного управління, місцевого самоврядування та молодіжної участі, який викладається підготовленими вчителями; 2) тренінги для студентів ВНЗ із основ державного управління, місцевого самоврядування та молодіжної участі, який може викладатися як підготовленою молоддю, громадськими організаціями, так і фахівцями державних установ (наприклад, ЦССМ); 3) неформальна освіта молоді – шляхом створення та розповсюдження серед молоді інформаційних матеріалів за тематикою стосовно моделі та її можливостей.
Впровадження моделі на Всеукраїнському рівні відбувається наступним шляхом:
1. Затвердження на сесії Верховної Ради України Положення «Про Молодіжний Парламент при Верховній Раді України».
2. Затвердження на засіданні Кабінету Міністрів України Положення «Про Молодіжний Уряд при Кабінеті Міністрів України», призначення молодіжних міністрів радниками на громадських засадах відповідних Міністрів.
Впровадження моделі на місцевому рівні відбувається наступним шляхом:
1. Затвердження на сесії обласної (міської) ради перспективної Концепції розвитку участі молоді у вирішенні проблем місцевої територіальної громади «Молода громада», розробленої на підставі типової Концепції. Основна мета цього етапу – визначення перспективної цілі та завдань, структури молодіжної політики та 4-х вищезазначених систем, основних принципів їх створення та реалізації, а також перелік основних міських програм для практичної реалізації Концепції, принципів фінансування, та систему проведення моніторингу та оцінки виконання Концепції. Концепція є стратегічним документом, який має прийматись на 10-15 років, тобто протягом цього терміну відбувається послідовна практична реалізація через щорічні міські програми.
2. Затвердження на сесії міської ради міської щорічної програми розвитку участі молоді у вирішенні проблем місцевої територіальної громади «Молода громада», розробленої на підставі типової Програми. Основна мета цього етапу – забезпечення практичної реалізації завдань Концепції із відповідним фінансуванням конкретних заходів за рахунок коштів місцевого бюджету. Щорічний аналіз виконання Програми є інструментом корегування та створення наступної щорічної Програми стосовно реалізації завдань Концепції. Додаткові міські програми, запропоновані у Концепції, можуть бути створені окремо, або як додаткові частини основної програми «Молода громада».
3. Затвердження на сесії міської ради Положення про Молодіжну Раду, розробленого на підставі типового Положення. Положення має визначати змішані принципи створення, що забезпечують незалежне формування персонального складу самою молоддю (прямі таємні вибори учнівською та студентською молоддю бюлетенями на виборчих дільницях своїх представників у Молодіжній Раді, а також система рейтингу громадських організацій, що об’єднують молодь поза межами учбових установ, та прагнуть бути представленими у Молодіжній Раді), демократичні принципи парламентської діяльності Молодіжної ради, її мету, завдання, повноваження та обов’язки Молодіжної ради та її членів для ефективного впровадження моделі.

Для забезпечення більш ясного розуміння щорічних кроків для реалізації завдань Концепції може бути створена Стратегічна Програма «Молода громада», що має також бути затверджена на сесії міської ради. Така Програма надасть можливість визначати щорічні пріоритети та їх послідовність для ефективного досягнення мети та завдань Концепції. Вона має також надавати ефективний інструментарій щодо стратегічного управління впровадженням, серед яких – система корегування щорічних пріоритетів на підставі аналізу виконання за минулий рік.

Модель передбачає систему оцінки. Система оцінки може використовуватись у двох напрямках: 1) для об’єктивної оцінки будь-якої міської моделі або системи молодіжної політики; 2) для оцінки відповідності впровадження запропонованої моделі. Другий напрямок є підставою для наступної системи ліцензування та\або сертифікації впроваджених міських моделей.
Треба відзначити, що йдеться не про створення державного чи місцевого монополіста у сфері молодіжної політики (орган громадянського представництва молоді не є юридичною особою, і фізично не може отримувати кошти). Використання демократичних принципів створення та впровадження, наближення до діючих механізмів парламенту та місцевого самоврядування, використання сучасних механізмів залучення фінансів та інших механізмів, передбачених у моделі, надають упевненості у формуванні соціально-відповідальної поведінки молоді, набуття молоддю навичок та якостей, які мають забезпечити розвиток Української держави та суспільства протягом 10-15 років.


Дмитро Сінченко